Інформаційний простір

1. Проаналізуйте назву джерела, у якому розміщена інформація. Що ви знаєте про цей сайт, телеканал чи газету ? Чи вказаний автор публікації? Чи є посилання на офіційні джерела, з яких було взято інформацію? Не знайшли відповіді на всі три запитання, проаналізуйте, чи повідомляли цю новину офіційні джерела. Ось тут перелік

2. "У мережі шириться історія...", "вся правда про...", "обов'язково до прочитання...", "крик душі...". Що робити з такими матеріалами? Не відкривати і не витрачати час.

**Нагадуємо, що зараз активно діє ресурс VoxUkraine який спростовує всі фейки, що активно ширяться мережею. Зокрема, Вокс Україна веде і постійно оновлює російською мовою обзор провокаций и дезинформации РФ. Переходьте за посиланням: посиланням

Також можна користуватися ботом. Надсилайте в бот підозрілу інфу – бот перевірить її, занесе в базу і скаже фейк чи ні.

Важливо перевіряти інформацію у достовірних джерелах, їхній перелік дивитись тут

Правильно проявляйте громадянську позицію в онлайн режимі. Не впевнені у написаному? Не діліться новиною публічно, а також поскаржіться на неї (натисніть кнопку “Більше”, далі оберіть потрібну категорію і подайте скаргу).

Не беріть участь в онлайн-дискусії, особливо в тій, де є провокаційні коментарі. Побачили відвертий фейк у стрічці друзів, знайомих чи публічних осіб? Напишіть їм повідомлення або коментар про це й додайте посилання на спростування інформації в офіційних джерелах.

Не видаляйте допис! Зробіть наступну сторіс (якщо це в instagram) або ж відредагуйте допис, на початку вкажіть, що це фейк і дайте посилання на джерело, де це спростовується. Поширте інформацію про фейк серед друзів, родичів, аби вони теж знали, що дана інформація - це фейк.

Чати у месенджерах (Viber, Telegram) сьогодні є одними із ключових способів комунікації, зокрема між сусідами (вулиця, будинок, осбб, житловий комплекс). Окупанти використовують ці канали комунікації для поширення паніки, пошуку інформації про певні райони, а також організації мародерства. Нижче підготували чеклист порад, які допоможуть зробити ваш чат безпечним та мінімізувати можливість ворога використати його у своїх цілях:

1. Змініть назву чату на нейтральну: не використовуйте конкретні геодані (назва вулиці, комплексу, району). Наприклад, «жителі вул.Шевченка 8» замініть на «Наш дім». Також замініть фото, щоб на ньому не було зображено ваш будинок або двір.

2. Закрийте можливість додавати нових учасників в чат. Ймовірність того, що у вас упродовж 4-х днів війни зʼявились нові сусіди – малоймовірна. Випадкові люди в чатах можуть використовувати інформацію та особисті дані учасників у ворожих цілях.

3. Не відповідайте в чатах на запитання про те, якою дорогою краще поїхати або де розташовано блокпост. Такі питання обговорюйте лише у приватних повідомленнях з людьми, в яких ви на 100% впевнені.

4. Якщо в чаті ви не знаєте всіх учасників особисто та не впевнені в них – не поширюйте фото та відео з вікон ваших будинків та прибудинкової території

5. Створіть запасний чат в іншому месенджері, який ви зможете використовувати у разі блокування основного

6. Звертайте увагу на однакові повідомлення, диверсанти не друкують самостійно повідомлення, а копіюють їх. Часто такі повідомлення написані з граматичними помилками

7. Якщо сумніваєтесь в тому, чи людина дійсно є вашим сусідом, влаштуйте їй перевірку (наприклад, запитайте, який у вас тариф на обслуговування або хто голова осбб)

1. Запитайте звідки (від кого) прийшла ця людина. Запитайте, чи хтось із ваших спільних знайомих може підтвердити її особу.

2. Попросіть представитись, розказати про себе, дати посилання на соцмережі (якщо вони порожні\новостворені - це поганий знак).

3. Зверніть увагу, що хоче від вас ця людина. Якщо незнайомець запитує у вас про місце знаходження - це вже привід насторожитися.

! Довіряйте у першу чергу родичам та близьким людям, у яких ви можете бути на 100% впевненими. Якщо вам пишуть незнайомці і не можуть підтвердити, що в них немає злих намірів, краще передавати цю інформацію (разом із контактами людини) в поліцію.

— Розмовляє російською з характерним акцентом, не може вимовити "паляниця" або “нісенітниця”;

— Не знає гімн України;

— Не може внятно відповісти, звідки він, повна адреса, ПІБ, імена-прізвища родичів, електронна пошта, соромиться показати телефонну книжку та акаунти в соц.мережах, відкрити месенджер (підозру мають також викликати новостворені пусті сторінки, відсутність переписок);

— не може чітко відповісти, нашо він тут і чим займається;

— не має документів або відмовляється їх показути;

— не орієнтується в місцевості, не має поняття, де знаходяться загальновідомі локації;

— не може відповісти, де тут найближче відділення монобанку;

— під час відповіді багато тупить, нервує, плутається в свідченнях.