Вуглекислота

Причина 2: виникнення додаткових потреб у товарах/роботах/послугах, якщо замовник не міг передбачити дані витрати на закупівлю товарів/робіт/послуг, та відносно них скласти річний план закупівлі на початок фінансового (бюджетного) року, оскільки не … передбачалось таке інтенсивне використання товарів/робіт/послуг, та враховуючи обставини: - перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедури закупівель; - наявності коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»; - розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі. Обґрунтування: правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлюються також Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – Закон) набрав чинності 20.10.2019 та введений в дію з 19.04.2020. Згідно із п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Разом з тим відповідно до ч. 10 ст. 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень ч. 3 ст. 10 цього Закону. Поряд з цим п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що спрощеною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону. Таким чином, в залежності від предмета закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання з дотриманням вартісних меж, визначених п. 28 ч. 1 ст. 1, п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 3 та ч. 3 ст. 3 Закону. У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону, планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Водночас ч. 1 ст. 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені. Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Висновок: враховуючи, що законом встановлено порядок придбання товарів/робіт/послуг у разі: 1) виникнення додаткової потреб у товарах/роботах/послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедури закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у ч. 1 ст. 3 цього Закону, оскільки, виходячи зі змісту п. 22 ч. 1 ст. 1 цього Закону та з урахуванням БК України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Отже: - у разі перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель, та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених ч. 1 ст. 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору. - у разі виділення додаткових коштів, які замовник об’єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених ч. 1 ст. 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору. - у разі необхідності здійснення закупівель замовником у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах (аварії, відновні/поточні ремонти, невідкладні заходи направлені на ліквідацію наслідків стихійних лих, інших випадках додаткових потреб), яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених ч. 1 ст. 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору. Таким чином,. Ураховуючи те що Законом передбачено право замовників використовувати електронну систему закупівель у зазначеному випадку, та беручи до уваги викладене вище, замовник самостійно приймає рішення про використання електронної системи закупівель під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких встановлена ч. 3 ст. 3 цього Закону. Аналогічна правова позиція викладена у роз’ясненнях (листі) Мінекономрозвитку України від 14.09.2016 року за вих. № 3302-06/29640-06, та у відповідях на запити за № № 366/2020, 657/2020, 1251/2020.