Швидкий тест на антиген COVID-19

Швидкий тест на антиген COVID-19, касета (мазок з носоглотки) - це швидкий хроматографічний імуноаналіз для якісного виявлення антигенів SARS-CoV-2, присутніх у носоглотці людини. Швидкий тест на антиген COVID-19 призначений для використання … кваліфікованим персоналом клінічної лабораторії. Склад тест-набору: 20 тест-касет, 20 екстраційних пробірок, 20 стерильних тампонів, 20 насадок-крапельниць, 1 підставка, 1 інструкція з використання,20 екстракційних буферів, 1 картка процедури Зміни до РП від 26.10.2021 року; З виникнення додаткової потреб у товарах/роботах/послугах, якщо замовник не міг передбачити дані витрати на закупівлю товарів/робіт/послуг, та відносно них скласти річний план закупівлі на початок фінансового (бюджетного) року, оскільки не передбачалось таке інтенсивне використання товарів/робіт/послуг. Згідно із п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Разом з тим відповідно до ч. 10 ст. 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень ч. 3 ст. 10 цього Закону. Поряд з цим п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що спрощеною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону. Таким чином, в залежності від предмета закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання з дотриманням вартісних меж, визначених п. 28 ч. 1 ст. 1, п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 3 та ч. 3 ст. 3 Закону. У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону, планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Водночас ч. 1 ст. 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені. Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Висновок: враховуючи, що законом встановлено порядок придбання товарів/робіт/послуг у разі: 1) виникнення додаткової потреб у товарах/роботах/послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедури закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у ч. 1 ст. 3 цього Закону, оскільки, виходячи зі змісту п. 22 ч. 1 ст. 1 цього Закону та з урахуванням БК України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Отже: - у разі необхідності здійснення закупівель замовником у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених ч. 1 ст. 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору. Таким чином, враховуючи те, що Законом передбачено право замовників використовувати електронну систему закупівель у зазначеному випадку, та беручи до уваги викладене вище, замовник самостійно приймає рішення про використання електронної системи закупівель під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких встановлена ч. 3 ст. 3 цього Закону. Аналогічна правова позиція викладена у роз’ясненнях (листі) Мінекономрозвитку України від 14.09.2016 року за вих. № 3302-06/29640-06, та у відповідях на запити за № № 366/2020, 657/2020, 1251/2020. Обгрунтуванням виникнення додаткової потреби товару – Швидкий тест на антиген COVID-2019 є те, що замовник не міг передбачити стрімке збільшення кількості коронавірусних хворих на початку року. Тестів, які були придбані у вересні цього року в кількості 340 штук, не вистачає, вони вже закінчуються. Тому, враховуючи вище зазначене, а також Службову записку від 17.10.2021 р. надану головною медсестрою Чорнодід Г., про додаткову потребу в тестах – 200 штук, тендерний комітет розглянув рішення щодо закупівлі Швидких тестів на антиген COVID-2019, за кодом ДК 021:2015 – 33120000-7 Системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання, на суму 29 000 грн., шляхом укладання прямого договору з обов’язковим оприлюдненням в системі звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель.