Звернення
Снігоочисна техніка на базі навантажувача універсального з додатковим обладнанням: щітка в зборі, відвал для снігу, магніт підіймальний, навантажувально - розвантажувальне обладнання, тягово – зчіпне обладнання
Зареєструйтесь, щоб поставити анонімне питання щодо закупівлі
Зареєструватись
Звернення до закупівлі
Є відповідь
13 жовт. 2016 17:26
13 жовт. 2016 17:26
Відповідь:
19 жовт. 2016 14:48
Відповідно до положень Господарського кодексу України (далі – ГКУ):
- грошові зобов‘язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов’язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб’єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов’язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону (ч.2 ст.198);
- ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін (ч.2 ст.198).
Відповідно до положень Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), до якого відсилає ч.7 ст.179 ГКУ (господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів):
- зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні (ч.1 ст.524);
- сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті (ч.2 ст.524)
Слід зазначити, що проектом договору передбачено можливість зміни його ціни залежно від зміни курсу іноземної валюти.
Згідно положень ч.1 ст.7 Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет): У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України – гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.
З огляду на вищезазначене, договір з іноземним учасником може укладатись в гривні так як і положення ЦКУ, і положення ГКУ, а також Декрету надають право сторонам встановлювати валютою розрахунків по договору – гривню. Для цього, нерезиденту необхідно відкрити в його банку рахунок в національній валюті України – гривні та повідомити реквізити цього рахунку замовнику.
Таким чином, положення тендерної документації, в частині визначення валютою договору – гривню, є таким, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства України.
Встановити, що валютою договору є іноземна валюта неможливо за наступних підстав.
Учасник, в своєму зверненні пропонує зазначити під час проведення торгів в електронній системі закупівель ціну тендерної пропозиції в гривні, а потім в тендерній документації визначити механізм перерахунку ціни з гривні в валюту, що і стане ціною договору Тобто ціною договору буде не інформація про ціну та валюту пропозиції, яка зазначена в електронній системі закупівель та за якої відбувався аукціон та система визначила переможця, а інша, перерахована (фактично змінена) ціна та валюта тендерної пропозиції.
Згідно статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Наслідком того, що пропонує учасник в своєму зверненні, буде порушення Замовником вимог ст. 36 цього Закону, тобто умови договору, а саме зазначення його ціни в валюті, буде відрізнятися від ціни тендерної пропозиції, яка буде зазначена в електронній системі закупівель в гривні.
Порушень вимог статті 36 Закону можливо було б уникнути, якщо б в електронній системі закупівель була реалізована можливість подавати пропозиції в межах однієї процедури в різних валютах.
На сьогодні єдиною валютою тендерної пропозиції є гривня.
Технічна реалізація розміщення інформації під час проведення закупівлі в Системі через електронні торгові майданчики не дозволяє в межах однієї процедури іноземним учасникам зазначити ціну тендерної пропозиції у валюті, а вітчизняним учасникам – у гривні. Можливе оголошення тендеру лише в одній валюті (або в гривні, або в валюті). Для цього на електронних торгових майданчиках реалізований варіант третій: оголошення закупівлі в валюті. Такий варіант взагалі неможливий для застосування, оскільки вітчизняні учасники не мають можливості прийняти участь у закупівлі, оголошеній в валюті.
Таким чином, задовольнити звернення учасника в частині зміни валюти договору з гривні на іноземну валюту неможливо.
Наказом Мінекономрозвитку України від 13.04.2016 № 680 затверджено примірну тендерну документацію, яка містить наступний розділ:6 Інформація про валюту, у якій повинно бути розраховано та зазначено ціну тендерної пропозиції валютою тендерної пропозиції є гривня;
у разі якщо учасником процедури закупівлі є нерезидент, замовник має право встановити, що такий учасник може зазначити ціну тендерної пропозиції у _________ (зазначається валюта);
при розкритті тендерних пропозицій ціна такої тендерної пропозиції перераховується у гривні за офіційним курсом до _________ (зазначається валюта), установленим Національним банком України на дату розкриття тендерних пропозицій
Положення примірної тендерної документації, що при розкритті тендерних пропозицій ціна тендерної пропозиції іноземного учасника перераховується у гривні за офіційним курсом до валюти, установленим Національним банком України на дату розкриття тендерних пропозицій, не має реалізації в Системі.
Система не здійснює такий перерахунок, якщо припустити, що перерахунок в гривню здійснює Учасник, то останній не має можливості здійснити його «на дату розкриття тендерних пропозицій», оскільки ця дата, зазвичай, є наступною за датою кінцевого строку подання пропозицій (аукціон призначається на наступний день). Замовник, взагалі, не може вчинити будь-яких дій, спрямованих на здійснення перерахунку.
З огляду на наведене вище, і цій частині тендерна документація залишається без змін.
Виходячи з положень Митного кодексу України (далі – МКУ), постачальник-нерезидент узявши на себе зобов’язання за договором нести витрати, пов’язані з митним очищенням товару, дійсно не буде мати можливості самостійно сплатити ці витрати при наданні вантажної митної декларації, проте, для проведення митного очищення товару нерезидент може укласти відповідну угоду з декларантом – резидентом (митним брокером) (ст.417 МКУ: взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором).
Таким чином, чинне законодавство України не забороняє встановлювати для нерезидентів умови поставки DDP, тобто такі умови можливі для застосування нерезидентами.
Згідно з ст.5 Закону України «Про публічні Закупівлі» (далі – Закон) вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Наслідком встановлення різних умов поставки для резидентів України та для нерезидентів України буде отримання під час торгів «неспівставних» цінових пропозицій, від резидентів буде отримано пропозицію на товар, що пройшов митне очищення, від нерезидентів буде отримано пропозицію на товар, що не пройшов митне очищення. Відповідно ціна нерезидента буде меншою (не включатиме всі витрати, пов’язані з товаром, тобто «поставка без сплати мита», тоді як ціна резидента буде включати в себе всі витрати, пов’язані з товаром, тобто «поставка зі сплатою мита»), електронна система закупівель визначить його переможцем, а замовник при закупівлі такого товару буде нести додаткові витрати, пов‘язані зі сплатою мита.
Таким чином, вставлення різних умов поставки буде вважатись дискримінаційним по відношенню до резидентів та «найменша ціна» може виявитись «не найменшою». Крім цього, в електронній системі закупівель не реалізовано можливість здійснення будь-якого перерахунку ціни, для забезпечення її «співставності» та можливості подання пропозиції на різних умовах поставки. Таким чином, внесення змін, що пропонуються учасником, є неможливим. Те саме стосується і питання учасника стосовно внесення змін до додатку 1 і 3 для врегулювання вимог тендерної документації щодо встановлення ціни договору з урахуванням ЗУ «Про податок на додану вартість». Що стосується встановлення різних умов поставки для резидентів України та для нерезидентів України відмовити.
Ще
Інформація про замовника
Назва:
Код ЄДРПОУ:
01130532
Веб сайт:
Адреса:
Україна, 23202, Вінницька область, Вінниця, с. Гавришівка
Рейтинг: